Європа може розпочати боротьбу за українських працівників

Європа може розпочати боротьбу за українських працівників

Чому українці стали особливо цінними для роботодавців?

У Європі може посилитися конкуренція за українських працівників. На тлі дефіциту кадрів окремі країни зацікавлені не лише утримати українців, які вже перебувають на їхній території, а й створити умови для залучення нових працівників.

Німеччина, Польща та Чехія є головними країнами Європейського Союзу, які найактивніше претендують на українських працівників на тлі рекордного дефіциту кадрів у Європі. Європейські роботодавці високо цінують українців через їхню високу продуктивність, здатність швидко адаптуватися та менші витрати на інтеграцію порівняно з мігрантами з інших регіонів світу. 

За даними Єврокомісії та аналітичних звітів за 2026 рік, залучення українців допомагає країнам ЄС закривати критичні прогалини в багатьох галузях.

Як повідомляють представники міжнародної компанії з працевлаштування, українські громадяни мають важливу перевагу перед працівниками, яких роботодавці залучають із більш віддалених країн.

Йдеться насамперед про високий рівень інтеграції українців у європейський ринок праці. Багато хто вже володіє мовою країни проживання, має досвід роботи в ЄС, розуміє вимоги роботодавців і знайомий із місцевими правилами працевлаштування.

Для бізнесу це означає менше витрат на адаптацію та навчання нового персоналу. Роботодавцю не потрібно витрачати місяці на базову інтеграцію працівника — у багатьох випадках українець уже готовий приступити до роботи та швидко включитися в робочий процес.

Ще одним фактором є професійна підготовка українців. Серед них є фахівці різних галузей — від виробництва, будівництва та логістики до медицини, ІТ, інженерії та сфери послуг.

Таким чином, українці поступово перетворюються на стратегічно важливий трудовий ресурс для Європи.

Якщо дефіцит кадрів зберігатиметься, країни можуть почати активніше конкурувати за працівників, пропонуючи їм кращі умови праці, соціальні гарантії та можливості для довгострокового проживання.

Ключові країни та їхній запит

  • Німеччина: приймає найбільшу кількість українців (понад 1,2 млн осіб). Країна відчуває гострий дефіцит кваліфікованих робочих рук. Хоча інтеграція у високотехнологічні сектори гальмується через бюрократію та мовний бар'єр, попит на українців залишається колосальним.
  • Польща: понад 70% працездатних українських мігрантів тут уже працевlabelовані, що є одним із найвищих показників у ЄС. Польська економіка критично залежить від українських працівників для підтримки стабільності та уникнення кадрового колапсу.
  • Чехія: посідає третє місце за кількістю залучених українців. Через низький рівень власного безробіття країна залучає українських фахівців для забезпечення безперебійної роботи своїх потужних промислових підприємств.
  • Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія): активно запрошують українців, пропонуючи простіші умови адаптації. Зокрема, у Литві фіксується високий попит як на фахівців із вищою освітою, так і на лінійний персонал. 
  • Південна Європа (Іспанія, Італія, Португалія): у 2026 році стали популярними напрямками для внутрішньої міграції українців з інших країн ЄС (наприклад, із Польщі чи Німеччини) через м'якший клімат і комфортний темп життя. Ці країни активно залучають кадрів у сферу послуг.

Така активна боротьба європейських країн за український людський капітал створює серйозний виклик для самої України, якій у процесі відновлення економіки та реалізації великих інфраструктурних проєктів доведеться жорстко конкурувати за повернення власних громадян.

ВІКТОРІЯ СМОЛІНСЬКА
засновник та керівник проєкту ОСВІТА БЕЗ КОРДОНІВ. Експерт з освітнього консалтингу. Сертифікований консультант тесту з профорієнтації MAGELLANO.