У 2013 році в Польщі навчалось близько 30 тисяч іноземців, третина з них – громадяни України.
У зв’язку з тим, що знизилась кількість людей, які бажають отримати в Польщі освіту, польські навчальні заклади проявляють зацікавлення іноземцями. З впевненістю можна сказати, багато хто з іноземних студентів обмірковує можливість легального працевлаштування.
Іноземці з-поза території ЄС, які навчаються у польських навчальних закладах, перебувають на території Польщі переважно або на підставі візи (навчання першого рівня, другого рівня, у магістратурі або третього рівня), частина людей після отримання візи оформлює дозвіл на тимчасове перебування (раніше дозвіл на проживання). Залежно від мети перебування іноземці мають різні права щодо працевлаштування.
Зміни в законодавчій сфері щодо принципів працевлаштування іноземців в Польщі, що відбулись останнім часом, демонструють все більшу відкритість ринку праці іноземцям. Про це свідчить передусім розширення кола осіб, які можуть працювати без відповідного дозволу, і спрощення самої процедури отримання конкретних документів.
Останні зміни відбулися після 1 травня 2014 року, коли набрав чинності новий закон про іноземців (прийнятий 12 грудня 2013 року, Dz.U. z 2013, poz. 1650). Він регулює умови та принципи в’їзду, проїзд і виїзд іноземців з Польщі, а також процедуру правового регулювання перебування компетентними органами.
У випадку людей, що мають дозвіл на тимчасове перебування з метою розпочати чи продовжити стаціонарне навчання у виші або стаціонарній аспірантурі, ситуація порівняно проста. Такі особи звільняються (згідно зі статтею 87 Закону про популяризацію працевлаштування і інститути ринку праці) від обов’язку мати дозвіл на працю. Разом з ними цього документу не потребують люди, які мають карту поляка.
Подібна ситуація стосується усіх випускників польських вищих навчальних закладів, які згідно з розпорядженням від 20 липня 2011 року (щодо випадків, в яких доручається виконувати роботу іноземцям на території Республіки Польща), можуть працювати без обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування. Цей документ не вимагають і в тих випадках, якщо на роботу влаштовуються колишні випускники польських понадгімназійних шкіл, стаціонарних вищих навчальних закладів або стаціонарних аспірантур (студій докторантських) польських вишів, наукових інститутів Польської академії наук, науково-дослідних інститутів, діяльність яких регулюється відповідним законодавством.
Дещо інша ситуація у випадку людей, які перебувають на території Польщі на основі візи, виданої з метою проведення наукової діяльності. Такі особи обов’язково повинні отримати дозвіл на працевлаштування. З цього правила існує виняток, що описаний у вищезазначеному розпорядженні.
Працювати іноземцям на території Республіки Польща без обов’язку отримання дозволу на працевлаштування можна:
– коли іноземець є студентом стаціонару в Республіці Польща (праця в липні, серпні і вересні);
– студентам, які працюватимуть в рамках професійного стажування (практики), куди їх направляють організації, що є членами міжнародних студентських асоціацій;
– студентам, які виконують роботу в рамках співпраці громадських служб зайнятості і їхніх закордонних партнерів, у разі необхідності робота іноземця підтверджується відповідною службою зайнятості;
– студентам вищих чи професійних шкіл (ПТУ), направлених до 6 місяців на рік на професійну практику згідно з правилами навчання або навчальною програмою, організованою за угодою між закордонною вищою або професійною школою і працедавцем, зареєстрованим в повітовому управлінні праці згідно з місцем проживання або реєстрації працедавця;
– студентам вищих або учням професійних шкіл в країнах членах Європейського Союзу, або державах Європейської економічної зони за межами Європейського Союзу або Швейцарської Конфедерації, які проходять професійне стажування (практику) згідно з правилами навчання або навчальною програмою, за умови наявності направлення на роботу навчального закладу;
– учасникам культурних обмінів та освітніх програм, програм з надання гуманітарної допомоги чи розвитку, програм студентської літньої (канікулярної) праці, організованих за погодженням з міністром, відповідальним за питання праці.
Стаціонарним навчанням вважається форма вищої освіти, згідно з якою щонайменше половина освітньої програми реалізовується у формі дидактичних занять, що вимагають безпосередньої участі академічних викладачів та студентів.
Джерело: http://www.naszwybir.pl/
Поділитися: